Агресивну поведінку підлітків можна попередити, агресію підлітка можна приборкати – стверджують психологи. Це сприятиме зменшенню антисоціальних вчинків, які доставляють стільки занепокоєння батькам, педагогам і самому підліткові.

1. Кращий спосіб уникнути надмірної агресивності підлітків – проявляти до нього більше уваги, любові та ласки, яких він потребує. Таких дітей необхідно оточити увагою і турботою, тому що яке-небудь необережне зауваження, нетактовне звернення старшого можуть викликати непередбачені наслідки.

2. Безумовно, з агресивним підлітком важко спілкуватися по-доброму, оскільки його дії викликають гнів у відповідь та роздратування, бажання покарати його. Проаналізуйте в цьому випадку свої почуття до підлітка, визнайте в собі роздратування проти нього та постарайтеся позбавитися від цього почуття, висловивши його обережними, доброзичливими словами. Скажіть йому, що ви гніваєтеся, але не на нього самого, а на те, що він вчинив. Це дуже важливий момент: можна критикувати вчинок, але не особистість в цілому.

3. Не можна використати фізичні покарання. Це може тільки закріпити агресивну поведінку. Краще викликати у дитини необхідні переживання, звертаючись до його справжніх почуттів. Це дасть дитині приклад правильної поведінки в конфліктній ситуації, та, крім того, викличе у нього почутті довіри до вас, почуття впевненості.

4. Допоможіть підліткові знайти друзів. Це сприятиме його адаптації в колективі та, можливо, збереже його від впливу поганої компанії.

5. Підтримуйте у підлітку розвиток позитивних аспектів агресивності – заповзятливості, активності, ініціативності, а також попереджайте формування її негативних якостей – ворожості, замкнутості. Це допоможе підліткові знайти своє місце в житті.

6. Постарайтеся роз’яснити підліткові наслідки його агресивної поведінки для нього самого і для оточення. Можливо, що агресивна поведінка підлітка є для нього еквівалентом поведінки, яку він засвоїв у сім’ї. І необхідно пояснити дитині, що така поведінка – не норма.

7. Враховуйте при вихованні і навчанні підлітка його особисті особливості. Адже до агресивного підлітка потрібно особливий підхід. Його нервова система дещо відрізняється від нервової системи інших учнів. Вони більше запальні, більше ворожі. І для уникнення цієї поведінки, потрібне особливе поводження з підлітком.

8. Давайте підліткові можливість задовольняти потреби в самовираженні та самоствердженні.  цього і є найчастіше причиною виникнення агресивної поведінки. Щоб ця потреба задовольнялася, покладіть на підлітка яку-небудь відповідальність. Це дозволить дитині повірити у свої сили.

9. Постарайтеся направити енергію підлітка в правильне русло, наприклад, в заняття в спортивних секціях, в участь в культурних заходах.

10. Батьки дитини повинні стежити за своєю поведінкою в сім’ї. Кращий спосіб виховання дітей – єдність їх дій. Крім того, вони повинні постаратися обмежити перегляд підлітком відеофільмів із сценами насильства. Це стосується і комп’ютерних ігор.

Як же бути? Як поводитися з агресивною дитиною? Як провчити маленького агресора? Як покарати?

Не можна карати та лаяти:

• Під час хвороби або неповного одужання. Психіка дитини в цей час особливо уразлива, реакції непередбачені;
• Під час їжі, гри, після сни і перед ним;
• Відразу після фізичної або душевної травми (падіння, бійки, нещасного випадку)
• Коли дитина вже насправляється із страхом, неувагою, лінню, роздратуванням.
• У випадках, коли у дитини щось не виходить.
• Коли внутрішні мотиви вчинків вам незрозумілі.
• Коли ви самі втомилися, засмучені або схвильовані. У такому стані злість завжди підказує невірні кроки.

Ще одна помилка: батьки карають дитину і стверджують, що він ледар, боягуз, негідник. І дитина вірить. Слова для нього означають лише те, що вони означають насправді. Будь – яке твердження вони сприймають буквально, ніякого переносного значення.

Правила покарання від Володимира Леві

• Покарання не повинне шкодити здоров’ю – ні фізичному, ні психічному. Окрім цього воно має бути корисним.
• Якщо сумніваєтеся – карати чи не карати, краще не карати, навіть якщо розумієте, що надмірно м’які і нерішучі.
• За один раз – одне покарання. Навіть якщо провинностей багато, покарання може бути суворим, але тільки одне за усе разом, а не по одному за кожну провинність. Салат з покарань – салат не для дитячої душі! Не можна карати за рахунок любові. Щоб там не сталося, не обмежуйте дитину в похвалі і заохоченні, на які він заслуговує.
• Термін давності. Краще не карати, ніж карати із запізненням. Покарання із запізненням вселяють дитині спогади про минуле, не дають можливості стати іншим.
• Покарали – пробачили. Інцидент вичерпаний. Сторінку перевернуто. Про старі гріхи ні слова. Не заважайте починати нове життя спочатку.
• Без принижень. Щоб не сталося, якою б не була провина дитини, покарання не повинне  сприйматися нею як перемога сили дорослого над його слабкістю, як приниження. Якщо дитина вважає, що ми не справедливі, покарання подіє тільки в зворотному порядку.
• Дитина повинна боятися не покарання і нашого гніву, а нашої прикрості. Слід зрозуміти, що, не будучи досконалою, вона не може засмучувати тих, кого любить.

Пам’ятайте! Кращий спосіб понизити агресивну поведінку дитини – проявляти любов до нього. Лише одне ласкаве слово може зняти озлобленість і дратівливість дитини. Дуже важливо, щоб дитина почувала себе любимою, потрібною і її приймали такою, якою вона є. Постарайтеся знайти і зрозуміти причину протесту і агресії, по можливості усунете її.

Найважливіше – створити для дитини сприятливі умови життя, де їй демонструвалися б зразки миролюбного відношення між людьми, були б відсутні негативні приклади агресивної поведінки. Виховання на принципах співпраці – головна умова запобігання агресивності.

(Психолог Липовська Л.А.)