Роль батька у вихованні сина.

Досить часто психологам доводиться мати справу із так званими «важкими підлітками». Яких мами приводять до кабінету і благають вплинути на їх «важкий» характер чи взагалі перевиховати.

Виховання хлопчика – справа не проста, тому необхідно враховувати велику кількість нюансів, в тому числі, участь батька.

Більш тісний емоційний зв’язок хлопчика з батьком. Їх перший контакт повинен відбутися якомога раніше. В ідеалі це мають бути перші години після народження, коли у новонародженої дитини в підсвідомості залишаються перші враження про навколишній світ.

Для хлопчика батько є втіленням еталону мужності. Моральні принципи батька, його модель соціальної поведінки, звички, манери – все це є прикладом для наслідування.

Син з малих років намагається копіювати батька в усьому. Він спостерігає, порівнює, робить для себе висновки.

Вам здається, що хлопчик захоплений грою і не звертає жодної уваги на сварку тата й мами? Ви помиляєтеся – він все бачить, запам’ятовує. І обов’язково, коли-небудь застосує на практиці. Підсвідомість витягне ту чи іншу модель поведінки, яку хлопчик у дитинстві бачив у батька.

Вже з 3 -х річного віку він повинен бачити, як мати шанобливо ставиться до батька. В цей період отримує чоловічу енергію. Навіть якщо тато мало приймає участь в його житті.

Якщо поряд немає батька, то варто, говорити з хлопчиком про нього з повагою: “От скоро прийде твій тато “, ” Батько прийде і полагодить нам машину “, ” Тато покаже нам, як стріляти з цього автомата “і т.д.

Дуже часто хлопчики, яким мами весь час розповідали про поганість батька, в підлітковому віці починають підсвідомо протестувати проти негативу на тата. Поводитись так само, як і він. А потім мами дивуються, звідки такий же характер.

У міру дорослішання хлопчика проблеми можуть ще більше загостритись – куріння, злодійство, непослух, хамство.

Найближчі люди – мама і тато – допомагають дитині сформувати модель ідеальних міжособистісних відносин в цілому. Якщо мама – це турбота, теплота і ніжність, то тато – це захист, сила, твердість, характер.

Тато подає приклад, як личить поводитися чоловікові з оточуючими людьми, з жінкою, дітьми. Саме тому так важливо, щоб батько умів правильно вибудувати відносини з дитиною, особливо з сином.

Довірливі, теплі дружні стосунки допомагають відчувати себе потрібним і важливим.

Бесіди батька з сином, спільні ігри і захоплення – все це має чіткий соціальний підтекст. У всіх формах спілкування батько на підставі свого досвіду вчить сина ефективно діяти в певних життєвих ситуаціях так, як личить саме чоловікові. Відповідно до прийнятих норм поведінки.

Розвиває навички самовладання. Вміння взаємодіяти з людьми. Прикладні уміння, пов’язані з виконанням практичних дій (використання інструментів, різні роботи по ремонт технічних пристроїв). Специфічних ” чоловічих ” захоплень (полювання, рибальство, відвідування спортивних змагань).

Такі виховні впливи формують хлопчика, як представника чоловічої субкультури. Дають йому знання про розподіл ролей і обов’язків між статями. Створюють спрямованість його інтересів і шляхів їх реалізації.

Відсутність чоловіка у виконанні може послужити джерелом найрізноманітніших проблем в житті хлопчика:

– Він може стати нехтуваним в середовищі однолітків. Придбавши ярлик ” маминого синка” тому, що у нього не було прикладу поведінки,  вирішення життєвих проблем чоловічим способом

– Його спілкування з дівчатами, може бути обтяжене великою кількістю проблем. Невмінням зав’язувати контакти і вибудовувати систему взаємовідносин.

Чоловіки часто бачать свій обов’язок у забезпеченні матеріального благополуччя родини. Та роль батька в сім’ї, ніхто і ніщо не замінить.

Взаєморозуміння, у свою чергу, є обов’язковою умовою формування довірливих відносин. Ініціатором, джерелом довіри тут служить батько.

2 коментарі до “Роль батька у вихованні сина.”

  1. Гарна і доступна стаття. Як достукатись до чоловіка, щоб він приймав участь у вихованні синів? Спілкувався з ними постійно( говорив), бавився, цікавився іх життям, тощо. А не безкінечно кричав на хлопців, ніколи ні в чому не розібравшись, обзивав і т.д.

    1. А ви спробуйте звернутись до психолога. У мене була подібна проблема – мій чоловік занадто вимогливо ставився до п’ятирічного сина, намагався поставити його у жорсткі рамки дисципліни. Мені вдалось його переконати звернутись на консультацію до психолога, після якої чоловік змінив своє ставлення до сина.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *