Роль батька у вихованні сина.

Досить часто психологам доводиться мати справу із так званими «важкими підлітками», яких мами приводять до кабінету і благають вплинути на їх «важкий» характер чи взагалі перевиховати. Часто нам доводиться бачити на вулицях міста хлопчиків-підлітків із пляшкою пива та цигаркою, які намагаються привернути увагу своєю демонстративною поведінкою. Але є чимало підлітків, які гарно вчаться, культурно поводяться і не мають шкідливих звичок. У чому ж проблема? Звісно у вихованні.
Виховання хлопчика – справа не проста , тому необхідно враховувати велику кількість нюансів , в тому числі і такий важливий , як участь батька.
Дитячі психологи говорять про те , що для більш тісного емоційного зв’язку хлопчика з батьком їх перший контакт повинен відбутися якомога раніше. В ідеалі це мають бути перші години після народження , коли у новонародженої дитини в підсвідомості залишаються перші враження про навколишній його світ. Але, на жаль, поки що ще далеко не всі пологи в нашій країні партнерські, тому найчастіше тато бере сина на руки тільки після виписки з пологового будинку.
Не можна нехтувати і тим фактом, що для хлопчика батько є втіленням еталона мужності. Моральні принципи батька, його модель соціальної поведінки , звички , манери – все це є прикладом для наслідування. Син з малих років намагається копіювати батька в усьому. Він спостерігає , порівнює , робить для себе висновки. Пам’ятайте про це завжди! Дитина спостерігає постійно, безперервно. Вам здається , що хлопчик захоплений грою і не звертає жодної уваги на сварку тата й мами ? Ви дуже помиляєтеся – він все бачить і, більше того, запам’ятовує. І обов’язково коли-небудь застосує на практиці – підсвідомість витягне ту чи іншу модель поведінки , яку хлопчик у дитинстві бачив у батька
Вже з 3 -х річного віку хлопчик повинен бачити , як мати шанобливо ставиться до батька. Хлопчик з цього віку отримує чоловічу енергію від батька , нехай навіть якщо той мало приймає участь в його житті. Якщо навіть у батька немає можливості приділяти багато часу вихованню сина, слід говорити з хлопчиком про батька у поважних тонах: “Це твій тато “, “От скоро прийде твій тато ” , ” Тато прийде і полагодить нам машину ” , ” Тато покаже нам , як стріляти з цього автомата “і так далі.
Звичайно , батьки бувають різними , є серед них ” п’яниці” , ледарі і “бабії “, хвалити яких перед дитиною просто немає бажання. Але яке б не було ваше ставлення до батька своєї дитини , подумайте про те , що у вашій дитині тече його кров і говорити про нього погано синові , ви не маєте права. Дуже часто хлопчики , яким мами весь час розповідали про те , який у нього поганий батько , в підлітковому віці починають підсвідомо протестувати проти негативу тата і поводяться так само , як і він. А потім мами дивуються , звідки у нього такий же характер , як у тата .
На відміну від дівчаток, хлопчики мають менше терпіння і старанності, більш рухливі й агресивні. Вони більш гостро переживають так звані кризи трьох-річного та підліткового віку. Дитина намагається самоствердитися всіма доступними способами – різними витівками, капризами і криками. У міру дорослішання хлопчика проблеми можуть ще більше загостритись – куріння , злодійство , непослух , хамство. І це далеко не повний перелік способів протестів хлопчика – підлітка
Найближчі люди – мама і тато – допомагають дитині сформувати модель ідеальних міжособистісних відносин в цілому. Якщо мама – це турбота , теплота і ніжність , то тато – це захист , сила , твердість , характер. Всі емоції і почуття, які малюк пропустив крізь себе в дитинстві, він застосує у своєму майбутньому житті. Тато подає приклад, як личить поводитися чоловікові з оточуючими людьми , з жінкою , дітьми. Саме тому так важливо, щоб батько умів правильно вибудувати відносини з дитиною, особливо з сином. Довірливі, теплі дружні стосунки допомагають малюкові відчувати себе потрібним і важливим.
Згадка батька в цьому контексті не випадково , адже саме батько вводить сина в світ соціальних відносин . Своєю поведінкою , своїм ставленням до світу і до оточуючих людей батько надає синові первісний зразок і протягом довгого часу , можливо усього життя сина , є для нього безпосереднім прикладом для наслідування. Взаємини сина з батьком , яких би сфер вони не стосувалися і в якій би формі не проявлялися , завжди соціально орієнтовані . Ще більш чітко це прагнення адаптувати хлопчика в широкому світі виявляється у безпосередньому спілкуванні між батьком і сином. Бесіди батька з сином , спільні ігри і захоплення – все це має чіткий соціальний підтекст. У всіх формах спілкування батько на підставі свого досвіду вчить сина ефективно діяти в певних життєвих ситуаціях , причому діяти так, як личить саме чоловікові, відповідно до прийнятих норм поведінки . Цей процес навчання життя різноманітний і багатосторонній. Він включає розвиток навичок самовладання, вміння взаємодіяти з людьми, прикладних умінь, пов’язаних з виконанням практичних дій (використання інструментів і різні роботи по дому, ремонт технічних пристроїв і т. д.) , специфічних ” чоловічих ” захоплень (полювання , риболовля , відвідування спортивних змагань ) .
Такі виховні впливи формують хлопчика як представника чоловічої субкультури , дають йому знання про розподіл ролей і обов’язків між статями, створюють спрямованість його інтересів і шляхів їх реалізації, що відповідає загальноприйнятим уявленням про те, чим повинен захоплюватися і займатися хлопчик.
Підводячи підсумки, можна зробити висновок про те, що ролі та функції батька у вихованні хлопчика зводяться до двох основних обов’язків , які мають надзвичайно важливе значення для його (хлопчика ) майбутнього життя.
– Батько вводить дитину в світ соціальних відносин , вчить його адекватно сприймати і оцінювати себе й інших , сприяє становленню сина як представника чоловічої субкультури. Все це визначає особистісний та соціальний розвиток хлопчика.
– Батько допомагає синові в усвідомленні себе як чоловіка , що зумовлює нормальний психічний розвиток хлопчика і запобігає проблемам у сфері між статевих стосунків.
Неучасть чоловіка у виконанні цих найважливіших функцій може послужити джерелом найрізноманітніших проблем в житті хлопчика:
– Він може стати нехтуваним в середовищі однолітків, придбавши ярлик ” маминого синка “, тільки тому, що у нього перед очима не було прикладу чоловічої поведінки, чоловічого способу вирішення життєвих проблем;
– Хлопчик може стати предметом насмішок з причини незнання якихось реалій чоловічої субкультури;
– Його спілкування з представницями протилежної статі також може бути обтяжене великою кількістю проблем у зв’язку з невмінням зав’язувати контакти і вибудовувати систему взаємовідносин .
Причини всіх цих труднощів зазвичай полягають у тому, що у відповідні моменти розвитку сина батько не приділив необхідної уваги його вихованню, вважав непотрібною просту щиру бесіду з сином або, що найчастіше трапляється, на це просто не вистачило часу. У сучасному світі чоловіки часто бачать свій обов’язок у забезпеченні матеріального благополуччя родини – і це дійсно так, але тільки цим роль батька в сім’ї , тим більше – у вихованні хлопчика, не повинна обмежуватись. Адже відсутність батьківського виховання може мати просто катастрофічні наслідки для майбутнього життя хлопчика. Саме тому при всі труднощі та негаразди люблячий батько повинен пам’ятати, що щастя його сина залежить не стільки від тих матеріальних внесків, які батько вклав у свою дитину, скільки від того, наскільки ефективно він, батько, справлявся зі своїми виховними функціями.
Довіра і взаєморозуміння у стосунках батька і сина закладаються з раннього віку. Якщо батько з перших днів життя дитини бере активну участь у догляді за ним, грається з ним і розмовляє, це створює важливий психологічний зв’язок між ними. Батько , сам того не помічаючи, починає все краще розуміти свою дитину , її бажання і потреби. Все це створює міцне підгрунтя для розвитку взаєморозуміння між батьком і сином в майбутньому. Взаєморозуміння, у свою чергу, є обов’язковою умовою формування довірливих відносин. Ініціатором , джерелом довіри тут служить батько .

Психолог Липовська Л.А.

3 Комментарии на “Роль батька у вихованні сина.

  1. Гарна і доступна стаття. Як достукатись до чоловіка, щоб він приймав участь у вихованні синів? Спілкувався з ними постійно( говорив), бавився, цікавився іх життям, тощо. А не безкінечно кричав на хлопців, ніколи ні в чому не розібравшись, обзивав і т.д.

    • А ви спробуйте звернутись до психолога. У мене була подібна проблема – мій чоловік занадто вимогливо ставився до п’ятирічного сина, намагався поставити його у жорсткі рамки дисципліни. Мені вдалось його переконати звернутись на консультацію до психолога, після якої чоловік змінив своє ставлення до сина.

  2. Про роль батька у процесі виховання дітей є пізнавальна стаття у №10 психологічного журналу “Експеримент”!

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *