Жіноча незалежність.

3863498_1b0ba31aСучасне суспільство диктує нам свої правила життя. Раніше, жінка часто грала роль берегині вогнища, тепер вона прагне до незалежності від свого оточення та сім’ї… В цьому є свої переваги та недоліки..

Натрапивши на притчу про таку жінку, я вирішила дати можливість кожному зробити свої висновки, а може й змінити щось у власному житті.

Отже, жила – була Абсолютно Незалежна Жінка .

Близько року тому вона стала такою – Абсолютно Незалежною і дуже цим пишалася . Перестала спілкуватись з подругами, тому що не хотіла залежати від них. Щоранку прокидалася від дзвінка будильника і ніколи не ніжилась в ліжку. Їй було все одно, пити каву чи чай. Вона довго боролась із залежністю від кофеїну і перемогла її. Одразу викинула із свого раціону все солодке, калорійне і не корисне. Тому вранці вона пила воду і їла несолодку, і несолону вівсянку.

Незалежна Жінка байдуже ставилася до шопінгу – і ніхто не посмів би дорікнути її в тому, що через блискучу ганчірку вона здатна втратити голову. Та що там шопінг! Не втрачала голову і від чоловіків. З тих пір, як прогнала свого коханого (адже мало не потрапила в залежність і від нього), пройшло вже багато місяців.

Абсолютно Незалежна Жінка відчувала, що ще трохи – і вона стане Ідеальною.

Та одним суботнім ранком за її дверима почувся шум. Вона відчинила, на порозі стояла Кішка, яка  похитувалась від втоми.

– Ти ? ! Але … Як же ? Триста сорок кілометрів!

– Я йшла рік, – увійшовши в дім, Кішка знесилено притулилася до ніжки крісла.

– Навіщо ?

– Скучила, – підняла очі Кішка – Я не можу жити ні без тебе, ні без нашого будинку, ні без нашого чоловіка. До речі, де він ?

–  Але ж, я відвезла тебе до тітки в село … Ти не образилася ?

– Спочатку так, – зітхнула Кішка – Але потім пробачила, я ж розумію: ти так хотіла стати незалежною …

– І стала! – голос Жінки раптом зрадницьки здригнувся .

– Що ж, вітаю, – прошепотіла Кішка – Я відпочину день-два і повернусь назад.

Вночі Жінка, здригнувшись, відкрила очі – вона завжди прокидалася від незрозумілого відчуття ​​порожнечі в грудях. Біля серця було холодно – немов хтось всередині включив вентилятор. За звичкою вона простягнула руку до заспокійливих таблеток – і натрапила на теплу шерсть . Кішка м’яко протопала по ковдрі та мурликаючи лягла під боком і незабаром холодний вентилятор в грудях зник.

Минуло три дні. Жінка прокинулася. Півгодини поніжилась в ліжку, потім помчала на кухню, смакувати найміцнішу каву з чорним шоколадом. Потім вона потягнулася до мобілки і сказала своєму улюбленому чоловікові найважливіші слова : «Я тебе дуже кохаю… Коли зустрінемось? …Чекаю… »  таких дзвінків вона зробила вчора багато. Потім домовилась зустрітись із подружою в кафе.

І тут побачила Кішку, яка сиділа біля дверей.

– Випусти мене, будь ласка, – попросила та.

– Ти йдеш? ! – В очах Жінки заблищали сльози – Але тепер я не зможу без тебе!

– Заспокойся – мовила Кішка – я просто йду погуляти, скоро повернуся. І не зачиняй, будь ласка,  дверей. Адже незалежність – це зовсім не відсутність залежностей, як тобі здавалося. Це – знання того, що двері відкриті. А ще – це щастя від того, що в тебе є хтось, до кого ти готова йти пішки триста сорок кілометрів…

Кішка вийшла за поріг, підбадьорливо посміхнувшись  Абсолютно Нормальній Жінці.

 

(Психолог   Лисевич М.П.)

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *